- бездільний
- I -а, -е.
1) Який не хоче або не має потреби працювати.2) Не зайнятий роботою; бездіяльний, пасивний.
II див. бездольний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бездільний
Смотреть что такое "бездільний" в других словарях:
бездільний — 1 прикметник бездіяльний бездільний 2 прикметник бездольний … Орфографічний словник української мови
бездіяльний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дозвільний — прикметник бездіяльний дозвільний прикметник який дозволяє … Орфографічний словник української мови
лінивий — I 1) (сповнений лінощів, бездіяльности про людину), ледачий, бездіяльний, бездільний 2) (який відбувається мляво, повільно про процес), ледачий, млявий, повільний II ▶ див. ледар, ледачий I … Словник синонімів української мови
бездольний — діал. безді/льний, а, е Який не має долі, талану в житті; безталанний, нещасний … Український тлумачний словник
